Куплет 1: Піднімає сонце степ, як жар, Гул іде крізь пил і дим - То артилерія вдаряє дар, Щоб спокій був у серці своїм. Гвардійці стоять, мов граніт, За плечима - крила сталі. Коли "Богдана" гримить у мить - Ворогу кінець у полі дальнім. Приспів: Гримить Богдана - і небо гуде, Лине луна через ріки і скелі. Це наша воля, що не впаде, Це серце в броні, це сила в прицілі! Куплет 2: На приціл бере ворога лінія, Там, де колись стояли мрії. Тепер там гримить артилерія - Нація в строю, в її долонях мрії. •今 88 凸 Під гімн гармат і залізний хруст Сміються хлопці в пилу і в поті - Бо знають: правда - їхня пісня і хрус, Бо Україна живе в їхньому роті! Приспів: Гримить Богдана - і небо гуде, Лине луна через ріки і скелі. Це наша воля, що не впаде, Це серце в броні, це сила в прицілі! Брідж: Коли ніч, коли світ затих, І ворог думає — "все, нема"... Тоді з темряви, з глибин степів - Прокидається наша "Богдана"! Сміються хлопці в пилу і в поті - Бо знають: правда - їхня пісня і хрус, Бо Україна живе в їхньому роті! Приспів: Гримить Богдана - і небо гуде, Лине луна через ріки і скелі. Це наша воля, що не впаде, Це серце в броні, це сила в прицілі! Брідж: Коли ніч, коли світ затих, І ворог думає — "все, нема"... Тоді з темряви, з глибин степів - Прокидається наша "Богдана"! Фінал: Гримить Богдана - хай знає світ, Що гвардія - це не слова, а крила. За Україну, за кожен мить - Артилерія НГУ бʼє з тилу і в тилу!