Роки, пролетіли, немов би, рікою, Ми бачились, рідко, мій тато, з тобою, Життя, розділило, я з мамою жила, Та серцем, завжди, за тобою, тужила... Ти знаєш, мій рідний, як сильно, хотіла, До тебе, татусю, та було, не в силах, Тепер я, доросла, вже мамою, стала, Скажу тобі, все, що тоді, відчувала.... Три роки, пройшло, як немає вже, мами, І стали, частіші, розмови, між нами, Завжди, відчуваю я, твою любов, Хоч я, за кордоном, сумую я, знов... У тебе онуки, зростають, ти знаєш, На зустріч, із ними, ти завжди, чекаєш, Ти хочеш, побачити їх, з ними бути, І мрієш, про день, щоби їх, пригорнути... Далеко, від тебе, між нами, світи, До тебе, неможу, мій рідний, прийти, Мені, так бракує, тепла твоїх, слів, Обіймів, порад і турботи, батьків... Онуки твої, теж сумують, щодня, Матвійчик, Софійка і Яна, моя, Ти знай, ти у серці, зі мною, завжди, А поки, між нами, лиш тільки, дзвінки... Люблю тебе, тату, на зустріч, чекаю, Без тебе, життя своє, не уявляю, Пробач, за розлуку, за всі ці, роки, Як жив ти, без теплого, слова, доньки..